Як журналістам не наразитись на правові проблеми під час висвітлення Пасхи
Засобам масової інформації під час висвітлення інформації щодо святкування вірянами Пасхи в умовах оголошеного карантину, важливо пам’ятати також і про правову безпеку. Щоб журналісти не наразилися в майбутньому на судові позови, варто пам’ятати наступні тези:
- Відповідно до частини другої статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань. Тобто висвітлюючи поведінку прихожан тої чи іншої церкви – ви маєте утримуватись від оцінки в цілому всіх прихожан даної церкви, не роблячи узагальнень, описуючи лише конкретну ситуацію в конкретному місці з конкретними особами.
- Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Тому будь-яке висміювання віри і відправлення релігійних обрядів як таких – може тягнути за собою передбачену юридичну відповідальність.
- Частина друга статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначає, що будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Тому варто уникати тверджень, що віряни однієї конкретної церкви є потенційними носіями хвороби чи якісь подібні твердження, які можуть створити атмосферу ненависті і ворожнечі відносно таких вірян.
- Здійснення права на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене законом в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Зокрема здійснення цього права може бути обмежено в умовах карантину, виходячи з положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Таким чином, висвітлюючи порушення карантину під час святкування Пасхи, треба розуміти, що вимоги законодавства України про карантин мають в даному випадку пріоритет над свободою совісті і релігійних переконань.
- Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Тому варто розуміти, що визнання тої чи іншої церкви державною українською церквою є неправомірним.
- Згадана стаття 35 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У тому числі це стосується правил гігієни, вимог дотримання карантину тощо.
- Церкви та інші культові споруди є місцями, доступ в який може бути обмежений, виходячи з релігійних переконань, для певних категорій осіб. Проте якщо журналісти або знімальна група не підпадає під таку категорію, недопуск журналістів може вважатись перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів.
Алі Сафоров, медіаюрист
Інші матеріали
