1 вересня не знімає обмежень з фотографування дітей
Наближається 1 вересня – початок нового навчального року. А отже, як зазвичай, засоби масової інформації, політики, посадовці й рекламодавці наповнять інформаційний простір різноманітними повідомленнями про цю дату. Як правило, в супроводі фото і відеоілюстрацій із зображенням дітей. Щиро вважаючи, що несуть світу добро, позитив і водночас жодним чином не порушують закон. Можливо, це так і є, а можливо, порушення закону все ж таки відбувається. Щоб запобігти негативним наслідкам, варто розібратися, що ж каже закон про фотографування дітей і використання їхнього зображення, зокрема з урочистих заходів.
ІМІ вже згадував про правове регулювання використання зображення дітей. Але питання все ще залишається актуальним, тим більше що має багато різноманітних аспектів.
Отже, чи можна фотографувати чужих дітей (до 18 років), чи не призведе це до якихось шкідливих наслідків для фотографа? За загальним правилом, визначеним статтею 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Однак варто пам’ятати, що діти, відповідно до статей 31, 32 Цивільного кодексу України, мають обмежену (часткову або неповну) дієздатність. Простіше кажучи, згода 10-річної дитини на те, що якась тьотя чи якісь дядя її сфотографують, ще геть не означає, що журналіст отримав реальну згоду на фотографування. Відповідно до статті 242 ЦКУ, саме батьки або усиновлювачі є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, і саме вони мають право надавати згоду на знімання. Причому, навіть якщо батьки розлучені, але не позбавлені батьківських прав, саме згода обох батьків є повноцінною згодою.
Тож у разі, якщо знімання дітей проводиться без згоди батьків, це може призвести до цивільно-правового позову з боку батьків до фотографа, засобу масової інформації з вимогою компенсації завданої моральної шкоди.
Часом журналісти отримують дозвіл на фотографування дітей від учителів, вихователів тощо і вважають, що цього досить. Однак чинне законодавство України не надає вчителям права представляти інтереси дітей перед третіми особами, бути їхніми законними представниками. Хоча на вчителів, вихователів і покладаються певні функції опіки й захисту дітей під час їхнього перебування в школі або дошкільному закладі, проте їхній обсяг є дуже обмеженим. Тому варто розуміти, що дозвіл від учителів або вихователів не дорівнює дозволу від батьків і не гарантує надалі від судового позову.
Після таких юридичних роз’яснень зазвичай журналісти в розпачі запитують: "То що ж, не можна знімати дітей узагалі?!" Можна. Але варто дотримуватися певних умов для запобігання шкідливим наслідкам. Найкращим варіантом є отримання згоди батьків заздалегідь. Таку згоду можна організувати, зокрема, за допомогою адміністрації навчального закладу: якщо адміністрація навчального закладу заздалегідь попередить батьків про те, що на святкуванні 1 вересня будуть присутні журналісти, й попросить тих, хто заперечує, щоб його дитину знімали, повідомити про це, – надалі в суді це вважатиметься згодою батьків на знімання. Окрім того, в суді представники дитини мають довести, що знімалася саме ця конкретна дитина, яку можна ідентифікувати на зображенні. Якщо зображення знято в такий спосіб, що ідентифікувати дитину неможливо (знято зі спини, знято з великої відстані загальним планом поруч з іншими дітьми, якийсь предмет затуляє обличчя тощо), у такому разі судова перспектива в позові до ЗМІ за використання зображення дитини є дуже сумнівною. Тож, якщо журналіст знімає дітей лише дуже загальним планом, без виділення конкретної дитини, таке знімання не призведе до шкідливих наслідків. Якщо діти перебувають поруч з батьками, батьки бачать, що відбувається знімання, зокрема їхніх дітей, і не заперечують проти нього, це вважатиметься виявом "мовчазної згоди" батьків на зйомку і робить позов до ЗМІ малоймовірним.
Батькам також варто розуміти, що, найімовірніше, на такому заході, як святкування 1 вересня, можуть бути присутні журналісти й вони можуть знімати, зокрема, їхню дитину. Тому, якщо з якихось міркувань батьки не надають згоди на знімання своєї дитини, їм варто попередити про це адміністрацію навчального заходу. Це убезпечить усіх від зайвого клопоту і зайвих конфліктів.
Здійснення фото- або відеознімання дитини без згоди є порушенням її цивільних прав, а отже поновлення цих прав і їхній захист може відбуватися виключно в судовому порядку, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, шляхом подання позову з боку батьків або опікунів дитини. Навіть якщо знімання відбувається без належної згоди, це не надає права вчителям, батькам тощо застосовувати проти журналістів фізичну силу, намагатися розбити камеру, погрожувати тощо.
Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".