Блокування та обмеження. Як журналістам захистити себе від кіберцькування

Оцінка і планування ризиків

Кібербезпека

Photo by mikoto.raw Photographer from Pexels

Згідно з результатами опитування ІМІ, 88% українських медійників стикалися з інтернет-тиском (атаки ботів, погрозливі листи, булінг, психологічний тиск тощо). Хейтери масово пишуть їм неприйнятні повідомлення, атакують образливими коментарями, намагаються отримати доступ до пошти та акаунтів соцмереж тощо.

У статті “Атака тролів. Онлайн-небезпеки для журналістів” кандидат психологічних наук, гештальт-терапевт, співзасновник платформи онлайн-психотерапії Treatfield Антон Федорець у своїх порадах протидії кібербулінгу згадує про таку: “Користуватися всіма доступними технічними інструментами, щоб захистити себе від цькування”.

Соціальні мережі та цифрові платформи дають можливість банити, видаляти користувачів, обмежувати права на коментування. Цим усім медійникам варто користуватися без вагань. 

Отже, що робити з неприйнятними повідомленнями та коментарями в різних соцмережах та платформах.

Найперше і важливе! Якщо йдеться не про образи, а про погрози, перш ніж видалити коментар, варто зробити скриншот, щоб потім за потреби використати його як доказ. Із психологічного погляду дуже корисно очищати простір навколо себе якомога активніше, усіма можливими методами.

Скріншот з видимими датами коментарів варто зберігати в окрему папку. Не забудьте зберегти лінк на пост, який коментували, та на сам коментар.

Варто поскаржитися на акаунт користувача, а також на його коментар чи допис. Це теж корисно, адже у вас не складатиметься враження, що не можна нічого зробити або що ви бездієте.

Як поскаржитися на різних платформах та соцмережах?

Facebook

• натисніть на три крапки поряд з публікацією та оберіть “Знайти підтримку або повідомити про публікацію”;
• оберіть найрелевантнішу причину скарги на публікацію чи коментар з переліку: оголене тіло, насильство, домагання, самогубство чи травмування, неправдива інформація, спам, несанкціоновані продажі, мова ненависті, тероризм, інше.

Для певних варіантів соцмережа попросить уточнити проблему. Радимо надати  якомога більше уточнювальної інформації, це вплине на рішення щодо вашої скарги.

Після оскарження допису чи коментаря Facebook запропонує заблокувати акаунт, не стежити за акаунтом чи приховати його публікації.

Instagram

В Instagram можна поскаржитися на сам акаунт, коментар, допис чи історію. 

• натисніть на три крапки поряд з публікацією та оберіть “Поскаржитися”;
• оберіть найрелевантнішу причину скарги з переліку;
• далі соцмережа запитає про точну причину скарги й потрібно буде обрати найвідповіднішу із запропонованого переліку.

Наприкінці можна буде заблокувати обліковий запис.

Youtube

У Youtube можна поскаржитися на коментар, відео або канал.

Щоб поскаржитися на відео чи коментар:

• натисніть на три крапки поряд з публікацією та оберіть “Поскаржитися”;
• оберіть найрелевантнішу причину скарги з переліку.

Щоб поскаржитися на канал:

• зайдіть на сторінку каналу, оберіть вкладку “про канал” та натисніть на прапорець і оберіть “Поскаржитися на користувача”.

Увага! На деяких платформах та соцмережах після скарги чи блокування акаунту ви не можете бачити листування з акаунтом чи його коментарі. Тому спочатку зробіть усі необхідні копії та скриншоти.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".