Перелік питань для власної безпеки
Це список питань, покликаний допомогти вам підготуватися до можливих ризиків. Ви можете доповнювати його питаннями, які вам здадуться доречними, або ж можете ігнорувати частину з них. Це не інструкція до дії, лише список питань, який допоможе розібратися, знайти свої слабкі й сильні сторони та підготуватися до можливого розвитку подій.
Ось декілька варіантів розвитку подій. Ви можете обрати деякі з них, додати інші варіанти або ж просто пропрацювати ці п’ять:
1) ескалація на Донбасі лише в межах лінії розмежування;
2) ескалація на Донбасі з наступом на прифронтову територію;
3) повномасштабний наступ уздовж лінії кордону з мордором з окупацією прикордонних областей;
4) бомбардування міст України;
5) окупація всієї країни.
Для кожного з варіантів варто дати відповіді на такі запитання:
1. Яка ймовірність реалізації такого сценарію? (Питання нижче можуть допомогти оцінити ймовірність, і ця ймовірність для кожного ризику щодня може змінюватися.)
- Чи є ознаки початку ескалації?
- Яка реакція світової спільноти на ескалацію?
- Чи є перспективи збільшення ескалації?
- Чи зіставна ескалація з наслідками для мордору?
2. Які наслідки особисто для вас?
- Чи ви живете в прифронтовому місті?
- Чи далеко до кордону з мордором?
- Чи можлива евакуація?
- Чи є куди їхати?
- Якщо залишатися – чи є безпечні місця, де можна перечекати активні бойові дії (підвали, бомбосховища)?
- Які є ресурси: гроші (готівка, картки можуть не працювати), валюта, знання та навички, запаси води та їжі, контакти, приміщення, техніка, зброя, курси першої медичної допомоги, тітонька, яка живе в Польщі та може вас прийняти, речі, які можуть допомогти зменшити ризик.
3. Чи можемо ми прийняти ризик, нічого не роблячи? Наприклад, ви живете дуже далеко від східного кордону і здебільшого ваші ризики тільки фінансові, у ваш будинок, найімовірніше, не прилетить снаряд, а в місті не з’явиться “народна республіка”.
4. Як зменшити ймовірність ризику? Напевно, на ймовірність нападу ми вплинути не можемо, але якщо є думки – запишіть їх.
- Як зменшити вплив ризику в разі його здійснення?
- Які ресурси ви можете залучити для зменшення ризику?
- Чи є у вас “запасний аеродром” для екстреної релокації? Куди поїдете, якщо що?
- Чи зібрали ви “тривожну валізу”? Що до неї входить? Чи досить того, що вже є, або, можливо, треба щось додати? Якщо її немає – то чи потрібна вона вам? Коли ви її зберете?
- Які у вас є вразливості? Що робить вас вразливішими до ризику? Можливо, це сім’я, яку важче перевезти, можливо відсутність грошей, відсутність знайомих у потенційно безпечніших містах, відсутність будь-якого плану дій. Що ще може грати проти вас?
- Як зменшити вразливості?
- Як підготуватися до настання ризику? Можливо, піти на курси першої медичної допомоги, купити зброю, записатися до тероборони міста, зняти гроші з рахунків, закупити припасів, які не псуються, як-от консерви, крупи тощо.
- Що саме ви робитимете, якщо ризик настане? Коли ви почнете це робити? Наприклад, коли ви підете до тероборони або ж коли почнете евакуацію? Що стане “тригером”? Новина “російські танки зайшли на територію України” – поганий тригер, адже може бути пізно.
- Який у вас “план Б”? Якщо ваш головний план – евакуація, то що ви робитимете, якщо виїзд закриють? Наприклад, ви чоловік призовного віку і для вас блокпости закрито.
Відповівши на ці запитання, ви, звісно, не гарантуєте собі безпеки на всі 100%, однак ви зрозумієте, які ваші сильні сторони та які ви маєте вразливості, як ви можете підготуватися до цих ризиків, використовуючи наявні ресурси, та створите свій план дій.
Генрі Дем’яновіч, консультант із безпеки
