Переважна більшість українських журналістів стикалися з кібербуліногом — дослідження ІМІ
©Slogoman88% українських медійників стикалися з інтернет-тиском (атаки ботів, погрозливі листи, булінг, психологічний тиск тощо).
Такими є дані анонімного опитування, проведеного ГО “Інститут масової інформації” серед журналістів в усіх регіонах України *.
Згідно з результатами опитування, 87% тих, хто стикався з кібербулінгом, пов’язують це зі своєю професійною діяльністю. 
Щодо типів онлайн-тиску, респонденти вказали, що найчастіше ставали жертвами атак ботів або тролів (42% опитаних). На другому місці серед загроз виявилися злами акаунтів (15%), третє місце посіли листи з погрозами, про які зазначили 14% респондентів. Рідше медійники стикалися з прослуховуванням розмов (10%) та фішингом (7%).
Опитування показало, що інтернет-булінг переважно виявляється у формі флеймінгу 1 (38% респондентів) та обмовленні / зведенні наклепів 2 (20% респондентів). Щодо інших видів кібербулінгу, 14% медійників заявили, що страждають від нападок 3, 13% повідомили про відчуження 4 і 7% ставали жертвами самозванства в мережі (коли переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію).
Загалом 36% випадків онлайн-булінгу стається після написання журналістами постів у соцмережах, 31% – після публікації журналіських матеріалів і 25% – після коментування в соцмережах (25%).
На думку опитаних, переважна більшість цькувальників є ботами (43%) або героями журналістських матеріалів (21%). Цікаво, що 13% опитаних журналістів вказали представників влади як тих, хто вчиняє (або замовляє) онлайн-булінг.
* Дослідження проводилося методом анонімного анкетного опитування. Всього було отримано 195 відповіді від журналістів, з них 81% – журналісти з усіх регіонів України, 19% – журналісти з міста Києва. Дослідження проводилося протягом червня-липня 2019 року.
1 Флеймінг (від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками з використанням комунікаційних технологій.
2 Обмовлення, зведення наклепів (denigration) – поширення принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері.
3 Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки), з перевантаженням персональних каналів комунікації.
4 Відчуження (блокування акаунту, видалення з груп, спільнот, список небажаної пошти тощо).
(Любов Найдьонова, заступниця директора Інституту соціальної політичної психології НАПН України, докторка психологічних наук, професорка)
Матеріал підготовлено в межах проєкту з безпеки для журналістів Jmama
