Що про медійників знає їх мобільний оператор

Кібербезпека

Photo by Daria Shevtsova from Pexels

Деякі речі ваш телефон зможе розповісти без вашого відома, особливо якщо ви привернете увагу слідства або шахраїв. Так чи інакше, у повсякденному житті ми використовуємо послуги мобільних операторів. І вони збирають про користувачів деяку інформацію.

Небезпеки, пов'язані з мобільним зв'язком, можна поділити на дві частини:

1. Хтось заволодіє вашою сім-карткою фізично (дістане її з телефона або зробить дублікат).
2. Ваша активність приверне увагу силовиків або шахраїв, і вони отримають доступ до даних, які зберігає ваш мобільний оператор.

У першому випадку треба думати про безпеку саме картки. Пін-код захистить вас від людини, яка спробує поставити вашу сімку в інший пристрій. Важлива ремарка: код не зробить безпечнішими листування або дзвінки. 

Продублювати картку без вашої згоди також можливо, якщо в неї немає прив'язування до вашого паспорта. Існує декілька варіантів такої атаки. Наприклад, вам починають телефонувати різні невідомі люди. З кимось ви навіть можете мати якусь відносно тривалу розмову, до прикладу, якщо персона довго з'ясовуватиме, чи вона помилилася номером. Потім ваш рахунок можуть поповнити на будь-яку суму. Маючи інформацію про дзвінки, суму та час останнього поповнення, шахрай може піти в будь-який салон мобільного зв'язку та перевипустити картку, яку начебто “втратив”. Використовувати ваш номер після цього можна по-різному, залежно від того, яка мета в шахрая. Виходом з цієї ситуації може стати прив'язування вашої сімки до паспорта: тоді без посвідчення особи картку не замінять. Проте необхідно враховувати, чи цей варіант комфортний саме для вас.

У другому випадку все спирається на те, що оператори мобільного зв'язку так чи інакше зберігають інформацію про вас. Згідно зі статтею 39 Закону України “Про телекомунікації”, оператор має “зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом”. Зазвичай під “строком позовної давності” мають на увазі три роки. 

В оператора немає доступу до ваших розмов, і він не читає ваших повідомлень. Проте є інша інформація, яка може дати уявлення про ваше переміщення та коло спілкування. Оператор “бачить”, з ким і скільки часу ви спілкувалися, від кого отримували повідомлення та де ви перебували під час дзвінків. Що більше навколо вас веж мобільного зв'язку, то точніше можна встановити ваше місце перебування.

Отримати цю інформацію правоохоронці зможуть після рішення суду. Так само регулюється питання прослуховування дзвінків у правоохоронному полі. Але, на жаль, можна перехоплювати повідомлення і без згоди суду: для цього потрібен час, гроші, спеціальний софт і людина, яка з якихось причин захотіла дізнатися зміст вашого листування. 

Прослухати телефонні розмови також не дуже просто. В законодавстві ці заходи входять до негласних слідчих (розшукових) дій. Щоб отримати доступ до змісту розмови, потрібне спеціальне обладнання, яке є в СБУ та МВС. Спростовуючи міф, зазначу, що мобільні оператори розмови не записують.

Також слід пам'ятати, що безпека самого пристрою, з якого відбувається комунікація, важлива. Якщо у вас є підозра, що ваш телефон скомпрометовано (з будь-яких причин), краще не використовувати його для передання чутливих даних.

Тож що робити, щоб ваш мобільний зв’язок став безпечнішим?

1. Установить пін-код на картку.
2. Звертайте увагу на підозрілі дзвінки та раптові поповнення рахунку від незнайомих людей.
3. Можна прив'язати сім-картку до паспорта, якщо це комфортний саме для вас варіант.
4. Чутливу інформацію краще передавати через месенджери, а не смс;
5. Якщо ви вважаєте, що ваша діяльність може потенційно цікавити правоохоронців (наприклад, ви журналіст-розслідувач), зверніться по пораду до адвоката і запитайте, які саме у вас можуть бути ризики.

Аліна Елєвтєрова, консультантка з цифрової безпеки Лабораторії цифрової безпеки

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".