Що робити, якщо виявили вибухівку або інші небезпечні предмети

Ілюстрація ІМІ Ілюстрація ІМІ

За увесь час повномасштабної війни наземні міни — разом із боєприпасами, що не розірвалися, артилерійськими снарядами та іншими вибуховими пристроями — забруднили близько 30% території України, за даними The Washington Post. Як пише видання, забруднена територія України настільки велика, що 500 групам саперів, які зараз працюють, потрібно буде 757 років щоб її розмінувати.

Вибухівки багато на звільнених територіях, разом з тим ворожі диверсійно-розвідувальні групи можуть встановлювати вибухівку в місцях масового скупчення чи проживання людей. Тому українцям потрібно бути завжди пильними та обережними у повсякденному житті. Нижче ви знайдете корисну інформацію щодо ознак вибухівки, дій у разі виявлення та інші безпекові особливості поводження з вибуховими предметами. 

Основні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою: 

  • знаходження в місцях з масовим перебуванням людей (громадському транспорті) без нагляду, валізи, пакунка, коробки тощо;
  • зовнішня схожість із боєприпасами та піротехнічними виробами;
  • наявність на предметі розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу тощо;
  • наявність джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера;
  • наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);
  • характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо);
  • наявність елементів (деталей), що не відповідають їхньому прямому призначенню;
  • наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

У разі виявлення підозрілого предмета: 

    • негайно ПРИПИНИТИ всі роботи в місці (районі) виявлення предмета (заглушити двигуни, зупинити техніку тощо);
    • за можливості ПОПЕРЕДИТИ про знахідку інших осіб, які перебувають поруч;
    • швидко ВІДВЕСТИ на максимальну безпечну відстань (не менш ніж 300 метрів) усіх людей, які перебувають поблизу, водночас рухатися назад необхідно своїми слідами;
    • у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого ви стали, необхідно ЗАПАМ’ЯТАТИ її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
    • ПОЗНАЧИТИ місце розташування предмета, за можливості огородити його (для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
    • за можливості ЗРОБИТИ ФОТО предмета та місце його розташування;
    • ВСТАНОВІТЬ ЧЕРГОВИХ, що будуть інформувати перехожих про небезпеку та не пускатимуть до підозрілого предмету;
    • зберігайте спокій та НЕ ПАНІКУЙТЕ, водночас надавайте допомогу людям поважного віку, важкохворим і дітям;
    • негайно ВИКЛИКАЙТЕ ДСНС (101), надайте інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила).

Категорично забороняється:

  • підходити, торкатися предмета і пересувати його;
  • палити, користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух) поблизу нього;
  • заливати його рідинами, засипати ґрунтом або намагатися чимось його накривати;
  • намагатися самостійно знешкодити предмет;
  • виконувати щодо нього будь-які самостійні дії: звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив – вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних впливів і нагрівання.

Євген Небибко, спеціаліст із мінної безпеки та Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки ІМІ

Інші матеріали
People photo created by wayhomestudio - www.freepik.com
Оцінка і планування ризиківКібербезпекаDoxxing як вид булінгу. Що робити медійникам
Оцінка і планування ризиківТехнічне забезпечення журналістівКаски для медійників. Як правильно носити захисний шолом
Photo by Michael Guerrero from Pexels
Оцінка і планування ризиківТехнічне забезпечення журналістівПерелік запитань для редактора, що відправляє журналіста/ку на небезпечне завдання