Юридичні та психологічні аспекти першої допомоги

Часто медійники замислюються над такими питаннями: яка відповідальність чекає на мене, якщо я надаватиму допомогу, а людина помре? чи можу я пройти повз людину, що потребує допомоги? що зобов’язаний я зробити, якщо поряд комусь погано?

На всі ці запитання допоможе відповісти Закон України про екстрену медичну допомогу.

Стаття 3. Право на екстрену медичну допомогу та загальні засади її надання

  1. У разі виявлення людини в невідкладному стані, яка не може особисто звернутися по надання екстреної медичної допомоги, та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:
  • негайно викликати екстрену медичну допомогу або повідомити про виявлену людину в невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та перебувати поблизу місця події.
  • за можливості надати виявленій людині у невідкладному стані необхідну допомогу, зокрема шляхом перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги.
  1. Кожен громадянин України або інша особа, які виявили людину в невідкладному стані, мають право звернутися до підприємств, установ та організацій із проханням надати транспортний засіб для перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги. Підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності та підпорядкування, фізичні особи – підприємці, а також водії зобов’язані забезпечити безоплатне перевезення наявним у їхньому розпорядженні транспортом людини, яка перебуває в невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечене надання необхідної медичної допомоги.

Тобто ви, як громадянин України, зобов’язані викликати швидку допомогу та залишатися з людиною до приїзду швидкої, а також надавати домедичну допомогу за можливості. 

Хто ж 100% зобов’язаний надавати домедичну допомогу? 

Про це написано в статті 12.

Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині в невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.

Яка відповідальність настає, якщо я пройду повз? 

Відповідь на це запитання є в Кримінальному кодексі України. Стаття 135:

  • Свідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані й позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Яка відповідальність настає, якщо я просто не надам допомоги? 

Відповідь на це запитання є в Кримінальному кодексі України. Стаття 136:

  1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, у разі можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
  2. Ненадання допомоги малолітньому, який явно перебуває в небезпечному для життя стані, у разі можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
  3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

І найголовніше: якщо ви надавали допомогу й у вас не вийшло – людина загинула, ви не відповідаєте. Тобто громадяни України є відповідальними лише за свою бездіяльність.

Як бути морально готовим до надання допомоги? Як не розгубитися?

Усе просто: коли ти знаєш, що робити, – робиш і не панікуєш. Паніка виникає лише тоді, коли ти не знаєш наступного кроку. Щоб знати, що робити, потрібно мінімум двічі на рік відвідувати тренінги з першої допомоги. І, навіть якщо стрес і мозок відімкнувся, руки робитимуть встановлені навички.

Ярослава Вус, голова Всеукраїнської спілки парамедиків

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Інші матеріали
Тести
Оцінка і планування ризиківПерша домедична допомога для журналістівТехнічне забезпечення журналістівЮридична допомогаТЕСТ. Робота журналістів в зоні бойових дій
©Slogoman
КібербезпекаАтака тролів. Онлайн небезпеки для журналістів
prostir
Юридична допомогаЖурналіст vs роботодавець – правові особливості відносин