Журналіст vs роботодавець – правові особливості відносин

prostir prostir

Журналіст відрізняється від звичайного блогера насамперед тим, що збирає, обробляє і поширює інформацію професійно. Тобто отримує гроші за свою роботу. Отримання грошей передбачає наявність певних відносин між тим, хто платить, і тим, хто отримує гроші. 

Історично так склалося, що в Україні це відбувається двома різними шляхами. Шлях номер один – робота в ролі найманого працівника. Такі відносини називаються трудовими і регулюються Кодексом законів про працю України, який ухвалений ще за часів Радянського Союзу і, хоча й має численні зміни, загалом є застарілим. Інший шлях, дуже поширений у нас, – виконання журналістської роботи за цивільно-правовим договором, причому журналіст зазвичай виступає як фізична особа – підприємець (ФОП). Кожен варіант відносин має свої переваги і недоліки.

Перш ніж перейти до аналізу розбіжностей, варто вказати, що, незалежно від того, на яких умовах журналіст виконує свою роботу, на нього поширюються всі права, передбачені статтею 25 Закону України "Про інформацію", а саме:

  • Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
  • Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
  • Журналіст має право не розкривати джерел інформації або інформацію, яка дозволяє встановити їх, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
  • Після показування документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безладів, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.
  • Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
  • Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.

Також на журналіста, незалежно від умов, на яких він працює, поширюється державний захист, зокрема проти перешкоджання законній професійній діяльності. Усі статті Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за порушення прав журналістів, а саме ст.ст. 171, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1, стосуються також і журналістів, які працюють як ФОПи. На журналістів-ФОПів поширюються й інші гарантії, зокрема передбачені статтею 15 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів":

"Засоби масової інформації зобов'язані забезпечувати відряджених журналістів та інших працівників належними документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення особи представника преси".

Проте є суттєві відмінності між роботою за трудовим договором і виконанням робіт / наданням послуг як ФОП. Коротко вони наведені в таблиці:

Журналіст за трудовим договором

Журналіст-ФОП

Відносини регулюються Кодексом законів про працю України та деякими іншими законами. Будь-які умови трудового договору, що не відповідають закону, є недійсними.

Відносини регулюються цивільно-правовим договором. Будь-які умови, не врегульовані таким договором, не діятимуть або діятимуть на загальних умовах цивільного законодавства України.

Для оформлення трудового договору потрібна трудова книжка. Також роботодавець може вимагати документ про відповідну освіту.

Для цивільно-правового договору не вимагається трудова книжка, документ про освіту тощо.

За трудовим договором працівник має право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 24 дні, а журналіст – на збільшену до 36 днів відпустку. Також гарантуються додаткові відпустки для навчання, догляду за дитиною тощо.

ФОП не має права на оплачувану відпустку. Якщо в цивільно-правовому договорі буде позначена оплата за дні, в які фактично не здійснювалася робота журналіста, – ці гроші, відповідно до Податкового кодексу України, можуть розглядатись як додаткове благо і не входять до сум, з яких нараховується єдиний податок, а оподатковуються за загальною ставкою 18% від суми.

Звільнення журналіста за ініціативи роботодавця можливе виключно у випадках, передбачених Кодексом законів про працю України. Будь-яке незаконне звільнення призводить до відповідальності роботодавця, аж до кримінальної.

Розрив цивільно-правового договору з журналістом можливий у будь-який момент відповідно до умов укладеного договору. У разі розриву договору всупереч його умовам журналіст має звертатися з позовом до господарського суду.

Заробітна плата виплачується щомісячно, не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, у розмірі, не меншому за встановлений на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати.

Оплата за виконану роботу здійснюється відповідно до умов укладеного цивільно-правового договору, зокрема може бути не щомісячною, в будь-якому розмірі тощо.

Невиплата заробітної плати є порушенням законодавства і призводить до відповідальності роботодавця, аж до кримінальної.

Неоплата за цивільно-правовим договором може бути оскаржена виключно за позовом журналіста в господарському суді.

Створені під час трудової діяльності об’єкти авторського права вважаються службовими творами, і авторське право на них належить спільно журналістові і роботодавцю.

Створені під час виконання робіт об’єкти авторського права мають передаватися замовникові окремо за авторським договором.

Журналіст не веде обліку доходів та витрат, не подає декларації про доходи та іншої податкової звітності: всі податки і збори за нього сплачує роботодавець і є відповідальним за правильність і своєчасність такої сплати.

Журналіст самостійно веде облік доходів та витрат, складає і подає податкову звітність, сплачує податки у визначені законодавством строки та відповідає за несвоєчасність або неповноту сплати податків.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Інші матеріали
©Rafael Seixas
Юридична допомогаЯк журналісту подати заяву про злочин
www.freepik.com
Оцінка і планування ризиківНова нормальність. Як медійникам вийти з карантину
U.S. Air Force photo by Airman 1st Class Anania Tekurio
Юридична допомогаЖурналісти на місці катастрофи