Наслідки неправильного оформлення відносин між редакцією і журналістом

Юридична допомога

Вітек

Законодавство України про оподаткування, соціальні внески та інші відрахування передбачає, що понад 40% свого доходу кожен українець, що працює, має віддати державі або різним державним структурам. У таких умовах багато хто віддає перевагу роботі за "чорний нал", за готівку без будь-якого оформлення відносин. Зокрема, журналісти. Такий підхід створює проблеми не тільки державі, яка не отримує очікуваних податків, але й самій людині. Проте якщо щодо вантажника чи прибиральниці ці проблеми пов’язані із соціальним захистом та нарахуванням пенсій, тобто мають відкладений характер, то в роботі журналіста відсутність належного оформлення впливає на його можливість працювати журналістом безпосередньо тут і зараз. 

Коротко нагадаємо, що відносини між юридичною особою (зокрема, редакцією) та людиною, яка працює на цю юридичну особу, можуть базуватися на двох підґрунтях: трудові відносини або цивільно-правові відносини. Цивільно-правові відносини, своєю чергою, поділяються на постійну і професійну діяльність фізичної особи – підприємця, зазвичай з особливим (спрощеним) порядком оподаткування, та на виконання разових робіт і послуг особою без отримання статусу підприємця (у такому разі питання про податки покладаються на юрособу). Деякі моменти, пов’язані зі взаєминами редакції та журналіста як найманого працівника, розкрито в матеріалі ІМІ "Журналіст vs роботодавець – правові особливості відносин". Про діяльність журналіста як фізичної особи – підприємця йшлося в матеріалі "Журналісти як ФОПи – правові роз'яснення". А сьогодні хотілося б поговорити про ситуацію, коли журналіст просто отримує гроші готівкою за конкретно підготовлений матеріал без будь-якого оформлення відносин з редакцією.

Насамперед варто розуміти, що навіть без укладання в письмовому вигляді договору за фактом договір між редакцією і журналістом укладено. Відповідно до загальних положень Цивільного кодексу України, договір може бути усним або письмовим. Для деяких видів цивільно-правових договорів встановлено обов’язкову форму, і невідповідність форми робить такий договір недійсним, зокрема це стосується авторських договорів на передання прав використання твору, у тому числі статті. Однак письмовою формою договору може вважатися навіть обмін листами, тож у такому разі цивільно-правовий договір усе одно існує. Хоча його існування і конкретні умови в суді буде досить важко довести – саме через відсутність належної фіксації в одному структурованому документі. Отже, якщо під час виконання договору виникнуть проблеми з різним тлумаченням його умов, довести, що є порушення умов договору, буде неможливо.

Також варто пам’ятати, що відсутність підтвердження відносин з редакцією не позбавляє людину права вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Це право гарантовано статтею 34 Конституції України для всіх, незалежно від укладання договорів з редакцією засобу масової інформації, незалежно від наявності журналістського посвідчення. 

Однак у журналіста є додаткові права і додаткові можливості. Відсутність належно оформлених відносин з журналістом не дозволяє йому скористатися правами, передбаченими статтею 25 Закону України "Про інформацію". Без належним чином оформлених відносин журналіст не має права, наприклад, безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими й службовими особами. Також не можна буде збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безладів, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин). Неможливо стане акредитуватися на різноманітні заходи суб’єктів владних повноважень та користуватись іншими правами, передбаченими для журналістів чинним законодавством. 

Додаткові проблеми виникають у журналіста, який не оформив своїх відносин з редакцією, із захистом своїх прав. Адже, відповідно до примітки до статті 345-1 Кримінального кодексу України, під професійною діяльністю журналіста слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану зі збиранням, одержанням, створенням, зберіганням або іншим використанням інформації для її поширення на невизначене коло осіб через друковані ЗМІ, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів. Отже, у разі відсутності документа, що підтверджує взаємодію журналіста і редакції ЗМІ, у поліції немає правових підстав застосовувати державний захист у випадках перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, погроз на його адресу тощо. 

Неврегульованість відносин створює ризик для журналіста й в інших аспектах. Зокрема, журналісту можуть не виплатити гроші, які обіцяли, або виплатити їх не в повному обсязі – і правової можливості довести, що журналіст виконав свою роботу і має право на винагороду, в цьому випадку немає. Журналіст не може наполягати на дотриманні його авторських прав – матеріал, який підготував журналіст, може вийти під чужим іменем, і довести авторство в такому разі буде надзвичайно складно. 

Варто зазначити, що редакції засобів масової інформації, виплачуючи гонорари журналістам готівкою, без укладання належних договорів, без утримання податків також суттєво ризикують. Адже, відповідно до чинного податкового законодавства, саме редакція зобов’язана утримати й перерахувати до державного бюджету податки із сум, які виплачуються фізичній особі – автору матеріалу. Відсутність такого перерахування є порушенням податкового законодавства. Якщо ображений автор просто повідомить податковим органам, що редакція виплачує гонорари "чорним налом", – це є підставою для позапланової податкової перевірки редакції, накладання на неї штрафів та притягнення керівництва редакції до відповідальності, аж до кримінальної. 

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".