Одягайся тепленько. Основні правила добору зимового одягу для медійників

Технічне забезпечення журналістів

Photo by Tim Foster on Unsplash

Сучасні зими досить непередбачувані. Можна вийти в мороз зранку і повернутися додому за плюсової температури під дощем. Для журналістів, які змушені проводити багато часу на вулиці, особливо важливо мати такий теплий одяг, щоб було комфортно та зручно працювати.

Основна порада – це одягатися за принципом багатошаровості. Адже між кожним шаром одягу утворюються повітряні прошарки, які беруть участь у терморегуляції й не дають перемерзати.

Що таке багатошаровий одяг

На вулиці немає можливості швидко змінити одяг, щойно змінюються погодні умови. Користуватися доводиться тим, що маєте із собою.  Єдине, що можливе, – це щось зняти або надягнути додатково. Тому основне завдання полягає в тому, щоб комплект одягу був універсальним. 

Крім того, під час фізичних навантажень людина пітніє, білизна стає мокрою й без руху одразу охолоджується та замерзає. Швидко замінити одяг на сухий малореально. Це часто стається з фотографами/-инями, операторами-/инями, які довго вичікують вдалого кадру, та іншими журналістами, що працюють на вулиці. 

Натуральні матеріали важкі й не дуже добре захищають від дощу та мокрого снігу. Тому сучасний стандарт одягу ґрунтується на  ретельно продуманій системі багатошаровості. Основний принцип роботи шарів полягає в послідовному відведенні вологи від тіла одночасно з повним збереженням тепла, а також у захисті від зовнішніх впливів вологи та вітру. Ретельно продуманий багатошаровий одяг може використовуватися за низьких температур – аж до –40°C.

Залежно від погодних умов може використовуватися та чи інша комбінація шарів. Їх умовно можна розділити на три групи:

1. Внутрішній шар – відводить піт від тіла (термобілизна).
2. Середні шари – гріють і відводять піт далі до зовнішніх шарів (кодяг з тонкого та товстого флісу).
3. Зовнішні шари – захищають від вітру й дощу, а завдяки тому, що матеріал “дихає”, виводять піт назовні (куртка з дуже тонкої та легкої нейлонової тканини, куртки з мембранних тканин).

У такому одязі людина не те щоб зовсім не пітніє (чудес не буває), але значна частина вологи виводиться назовні, а одяг висихає прямо на тілі набагато швидше.

Захист голови, рук і шиї

Усі люди різні: комусь добре без шапки за –15°C, а в когось за +5°C катастрофічно мерзнуть руки. Ми наводимо основну інформацію щодо шапок, рукавичок, шарфів для того, щоб розуміти базові принципи утеплення та правильно ними скористатися.

Шапки, шарфи та рукавички – це одиничні вироби, і принцип багатошаровості тут застосувати набагато важче. Звичайно, можна одягнути тонкі рукавички з матеріалу, подібного до першого шару термобілизни, зверху ще одні рукавички з флісу, а потім ще одні з Gore-tex. Але медійникам так працювати буде особливо незручно. Саме тому в одному предметі гардероба мають бути скомбіновані кілька шарів.  Наприклад, шапка може бути з флісовим зворотом і з верхом з Windblock (Windstopper) або з мембрани. Так само і для рукавичок: усередині синтетичний утеплювач Primaloft або Thinsulate, а зовні – мембрана або Windblock (Windstopper). Усе це забезпечує високий рівень комфорту, довговічність, паропроникність, вітро- та вологозахист.

Тепер детальніше.

Руки – зона підвищеної тепловіддачі. На зап’ястках, а особливо на пальцях, є безліч дрібних судин, якими циркулює кров і зігріває кінцівки. Якщо руки дуже охолоджуються, через порушення циркуляції крові пальцями майже неможливо рухати. А повноцінна робота пальців для журналістів надважлива. Під час тривалого охолодження можливе навіть обмороження. 

Що робити в разі обмороження, читайте за посиланням. 

Головне завдання рукавичок – виводити зайве тепло, перешкоджати утворенню вологи й зберігати потрібну кількість тепла для обігріву рук. Ще одна важлива функція – захищати від вітру та вологи. Тому найкращі для низьких температур рукавиці. В них пальці менше мерзнуть, бо притуляються одне до одного і гріються самостійно. Матеріали зимових рукавичок аналогічні матеріалам шарів одягу, але скомбіновані в один виріб. 

Голова. Якщо тулуб перебуває в теплі, а голова – на холоді, загальна температура тіла падає набагато швидше. Одна з причин цього те, що в шкірі голови є дуже багато кровоносних судин і всі вони розташовані особливо близько до поверхні. Охолоджена кров повертається всередину, і організм витрачає на її зігрівання зайву енергію.

За холодної пори року до 10% тепловтрат під час фізичних навантажень відбуваються через непокриту голову. Дощ і сніг також досить заважають, а перебування на відкритому повітрі з мокрою головою може стати причиною серйозних захворювань.

Капюшон незручний, адже за сильного зустрічного вітру практично не допомагає та ще й збільшує силу опору повітря, а звична літня бейсболка не зігріває.

Тому потрібна шапка. Її зимовий варіант має бути як мінімум з флісу, який добре відводить вологу і зберігає тепло, до того ж швидко сохне. Товщину флісу необхідно добирати індивідуально. Чудовий варіант – комбінована шапка з флісу всередині й матеріалу Windblock (Windstopper) або Softshell зовні. Можливі варіанти шапок з мембранним шаром між зовнішнім і внутрішнім шарами. Наприклад, фліс-мембарана-фліс, фліс-мембрана-Softshell тощо.

Допускається, щоб шапка прикривала вухо щонайменше до мочки, однак щоб усе вухо було повністю захищене. Важливо знайти оптимальний варіант, коли вуха не продуватимуться, але й чутливість до звуків у разі використання навушників буде доброю.

Лоб також потребує хорошого захисту. Найуразливішою вважається ділянка між бровами й трохи вище. Тому модель шапки має повністю закривати лоб аж до брів.  

Шия та інші частини голови. Баф – це зручний і універсальний аксесуар, який можна використовувати і як головний убір, і як захист шиї замість шарфа. Крім того, баф досить безпечний для використання з боку журналістів, адже на відміну від шарфа ним не можна зачепитися та травмуватися.

За особливо низьких температур використовуються бафи з флісу. У всіх інших випадках це тонка синтетична тканина, яка добре тягнеться і швидко висихає.

Олексій Павлійчук, консультант з безпеки

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в межах проєкту “Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України”. Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Матеріал написано на основі даних www.mountain-equipment.co.uk